Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(45)332я431 + Э211.500

Рубрики:

Державне право окремих країн

Релігія і свобода совісті

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено наукознавчу характеристику філософії права, визначено предмет вивчення навчальної дисципліни. Розкрито зміст поняття та склад методології філософії права, показано вплив трансформацій у вітчизняному загальнотеоретичному праводержавознавстві на її розвиток. Розглянуто антропологічну парадигму як прояв тенденції антропологізації предмета філософії права. Проаналізовано загальні проблеми праворозуміння на підставі застосування герменевтико-лінгвістичного підходу. Висвітлено деякі проблеми природного права, зокрема, питання правового захисту людської гідності, свободи віросповідання, природно-правової рівності людей та їх вільних волевиявлень. Розглянуто перспективи застосування філософсько-антропологічного підходу щодо проведення правових наукових досліджень. Наведено характеристику природного права людини та об'єктивного юридичного права. Показано роль потребового підходу у з'ясуванні соціальної сутності правових явищ.

Приведена науковедческая характеристика философии права, определен предмет изучения учебной дисциплины. Раскрыто содержание понятия и состав методологии философии права, показано влияние трансформаций в отечественном общетеоретическом правогосударствоведении на ее развитие. Рассмотрена антропологическая парадигма как проявление тенденции антропологизации предмета философии права. Проанализированы общие проблемы правопонимания на основе применения герменевтико-лингвистического подхода. Освещены некоторые проблемы природного права, в частности вопросы правовой защиты человеческого достоинства, свободы вероисповедания, природно-правового равенства людей и их свободных волеизъявлений. Рассмотрены перспективы применения философско-антропологического подхода к проведению правовых научных исследований. Приведена характеристика природного права человека и объективного юридического права. Показана роль потребностного подхода в определении социальной сущности правовых явлений. Рассмотрены юридические средства защиты прав человека в контексте потребностно-инструментального подхода.

У продовженні циклу статей під загальною назвою "До питання про поняття та структуру вітчизняної антропології права" проаналізовано одну з двох складових частин вітчизняної антропології права - юридичну антропологію (ЮА). Досліджено історичні корені ЮА, розглянуто особливості предмета, надано дефініцію цієї складової антропології права, охарактеризовано методологію ЮА та визначено перспективи її розвитку в Україні.

Обгрунтовано антрополого-методологічні засади дослідження прав людини у філософії права, визначено їх евристичні можливості. На підставі застосування антропологічних підходів у філософії права з метою визначення особливостей людинорозуміння в юриспруденції зроблено висновок, що "людина у праві" має два образи: правової людини та людини юридичної, яким відповідають образи правової та юридичної особистостей. Розроблено пропозиції щодо оптимізації використання понять "людина", "особистість", "індивідуальність", "громадянин" у законодавстві України.

Надано звіт про проведення Другого всеукраїнського "круглого столу" з антропології права на тему "Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)", проведеного 1 - 2 грудня 2006 року у Львові.

Проаналізовано поняття "індивід", "істота", "індивідуальність", "людина", "громадянин", "особистість", "суб'єкт", "особа". Визначено поняття "Людинорозуміння в правовій науці", "правова людина", "юридична людина", "правова особистість", "юридична особистість". Упорядковано існуючі різноманітні терміни, які пов'язані з поняттям людини.

Надано визначення соціально-антропологічного дослідницького підходу і продемонстровано деякі евристичні можливості цього підходу у філософії права. Соціально-антропологічний дослідницький підхід визначено як засновану на висновках соціокультурної антропології світоглядну ідею про природу і суть людських спільностей, а також явищ, які мають соціальне походження. Використання вказаного методологічного підходу у філософії права робить можливим, зокрема, пізнання природи і суті прав людини. Ілюстровано це, розглядаючи права людини як явища людської культури і засобів соціалізації біосоціальних індивідів.

Стверджено думку про те, що у наш час придбала значне поширення загальноприйнята структура філософії права, що складається з таких елементів, як онтологія, гносеологія і аксіологія права, виділено також правову антропологію. Як елемент структури філософії права вона вивчає людину, досліджуючи її природу, слідуючи шляхом глибшого розуміння категорії "права людини" і вивчення феномену права. Саме тому раціонально називати правову антропологію у філософії права філософсько-правовою антропологією.

Проналізовано спектр питань захисту права власності, що стосуються ефективності обрання способу захисту, характеристики різних позовів - віндикаційного, негаторного, кондикційного, ресцисорного, про визнання права власності. Висвітлено особливості захисту права власності на окреме майно, зокрема на віртуальні активи. Звернено увагу на спірні питання книжкового володіння та інші актуальні питання, що постають у судовій практиці.